Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
ім. М.В.Остроградського
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІІЇ
ЩОДО ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ
У 2016-2017 н.р.
1. При підготовці до нового навчального року
звернути увагу на зміст наступних документів:
- Закон України «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 року
№5029-VІ.
- Лист МОН України від 09.06.2016
року №1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального року та навчальні плани
ЗНЗ».
- Лист МОН України від 17.08.2016 року №1/9-437 «Щодо методичних
рекомендацій про викладання навчальних предметів у ЗНЗ у 2016-2017 навчальному
році».
- Лист МОН України від 17.08.2016 року №1/9-434
«Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф МОН України, для
використання у ЗНЗ у 2016-2017 н.р.»
- Наказ МОН України від 14.07. 2016 року
№826 «Про затвердження навчальних програм для 10-11 кл ЗНЗ».
- Наказ МОН України від 29.05. 2015 року
№ 585 «Про затвердження змін до
навчальних програм для ЗНЗ ІІ ступеня».
- Наказ МОН України від 28. 10. 2010
року № 1021 «Про надання навчальним програмам для
11-річної школи грифа «Затверджено МОН України».
Чинними
є документи МОН України, видані раніше,
зокрема:
Наказ
МОН України від 14.07.2015 № 762
«Про затвердження Порядку переведення учнів (вихованців) загальноосвітнього
навчального закладу до наступного класу».
Наказ МОНМС України
від 10.05.2011 №423 «Про затвердження єдиних зразків
ведення обов'язкової ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах
І-ІІІ ст. усіх форм власності».
Лист МОН України від 29.10.07 № 1/9-651 «Про обсяг і характер домашніх
завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів»
Лист
МОН України від
05.12.2014 «Про неухильне дотримання
принципів гарантування свободи педагогічної діяльності вчителя»
2. Навчально-методичне
забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних
закладах, зазначено у Переліку
навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених
на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і
науки України www.mon.gov.ua
Щодо додаткової навчально-методичної літератури,
то вчитель вільний у її виборі й може застосовувати таку, що найкраще реалізовує
його методику навчання.
3. У роботі користуватися навчальними Програма зі
змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки від 29.05.2015 № 585.
Програми розміщені на офіційному сайті
МОН за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.
Програми позбавлені жорсткого поурочного поділу, учителі можуть обирати
послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так,
щоб не порушувалась логіка його викладу.
(Зміни до
Програм для 8 класу додаються до рекомендацій ПОІППО
ім.М.В.Остроградського. Додаток 1, 2.)
4. Залишаються актуальними методичні
рекомендації щодо вивчення української мови і літератури у 2015-2016
н.р., у яких уміщені зміни до програм та таблиці щодо видів навчальної діяльності на уроках української
мови й літератури.
5. Звернути увагу на можливість використання варіативної
складової Типових планів: збільшення кількості годин для вивчення
української мови і літератури; запровадження факультативів, курсів за вибором з
української мови і літератури; індивідуальні заняття та консультації з
української мови і літератури.
За рішенням навчального
закладу облік занять з курсів за вибором може здійснюватися на сторінках
класного журналу або в окремому журналі. Рішення щодо оцінювання навчальних
досягнень учнів також приймається навчальним закладом.
Факультативи, групові та
індивідуальні заняття проводяться для окремих учнів, чи груп учнів. У класному
журналі (у випадку відсутності вільних сторінок – в окремому журналі)
зазначається склад групи, яка відвідує факультативні заняття з предметів, та
ведеться облік відвідування. Оцінювання навчальних досягнень учнів може здійснюватися
за рішенням педагогічної ради.
6. Важливим на сучасному етапі є упровадження
освітніх технологій.
Набуває популярності
технологія «Перевернутого навчання»
(це форма активного навчання, яка дозволяє «перевернути» звичний процес
навчання таким чином: домашнім завданням для учнів є перегляд відповідних
відеофрагментів із навчальним матеріалом наступного уроку, учні самостійно
проходять теоретичний матеріал, а в класі час використовується на виконання
практичних завдань (Див. матеріал у ж. «Дивослово» № 5, 2016 року).
Ефективною
технологією на уроках словесності є технологія текстоцентричного навчання.
(Див. матеріал О.Глазової у ж. «Методичні діалоги» №2-3, 2011).
Важливо
акцентувати увагу на здоров’язбережувальних технологіях. (Доречно використати теми для монологічного та діалогічного
мовлення із листа Інституту
модернізації змісту освіти від 29.07.2016 №
2.1/10-1855 “Про методичні рекомендації щодо здорового способу життя та
фізкультурно-спортивної роботи з дітьми та учнівською молоддю у навчальних
закладах у 2016/2017 навчальному році”).
7. Знайомитися з кращий досвідом учителів-філологів України можна, зокрема, за посиланням: http://mon.gov.ua/teacher/uchasniki/ukrayinska-mova-ta-literatura/. За цим посиланням можна знайти
матеріали про 12 учасників Всеукраїнського конкурсу «Учитель
року», на якому є інформація про сайти, блоги учасниць та їх майстер-класи.
На сайті ПОІППО можна познайомитись із матеріалами
досвіду про використання емоційного
інтелекту на уроках словесності (учитель Лубенської СЗОШ №6 Білан О.Г.) та
матеріалами авторської творчої майстерні Каткової І.Б., учителя Кременчуцької
гімназії №6 з проблеми «Евристичні методи вивчення орфографії».
8.
Під час організації індивідуальної форми навчання з української мови і
літератури чітко дотримуватись вимог Положення про індивідуальну форму навчання
в загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом МОН України від 20.12.2002 №732, зареєстрованого в Мін'юсті
України 08.01.2003 за №9/7330 (із змінами згідно з наказом МОН України від
05.02.2003 №61).
9. При підготовці до нового навчального року мати на
увазі, що 29 серпня 2016 року з 12.00 до
13.15 року Національна академія педагогічних
наук України проводить щорічну серпневу веб-конференцію для учителів
української мови й літератури
«Учені НАПН України – українським учителям».
Методист ВГМД О.П.Коваленко
У 2016-2017 навчальному році вивчення української
мови здійснюватиметься за такими
програмами:
Українська
література
Рекомендації щодо календарно-тематичного планування, розроблені методистом науково-методичного центру Киреєвою Г.М.
у 5-8 класах за навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх
навчальних закладів: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх
навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім
«Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 №
585);
у 9 класах загальноосвітніх навчальних
закладів − за програмою: Українська мова. 5-12 класи. − К.: Ірпінь: Перун, 2005
(зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 №585);
у 10-11 класах – за програмами, затвердженими наказом Міністерства від
28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту; рівень
стандарту за змінами, затвердженими наказом Міністерства від 14.07.2016 №826.
Програми розміщені на офіційному сайті МОН за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.
Зміст програм з української мови для 5-9 класів та
5-12 класів, зокрема для 8 та 9
класів, у 2015 році зазнав удосконалення, а саме: як у мовленнєвій, так і
мовній змістових лініях спрощено й вилучено теми, що не є важливими у
формуванні в учнів комунікативної
компетентності, передбачає готовність учня застосовувати здобуті
знання й набуті вміння й навички для розв’язання проблем, що виникають у
реальному житті. Тож зазначені зміни для 8 класів стосуються програми для 5-9
класів, зміни для 9 класів – програми для 5-12 класів.
Клас
|
Спрощено тему
|
Вилучено тему
|
Додано тему
|
Перенесено тему
|
Змінено формулювання тексту програми
|
8 клас
( за прог-рамою 2013)
|
У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Відтворення тексту»
спрощено шляхом заміни виду роботи:
«Вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток
історії й культури в науковому стилі»(усно) замінено на «в художньому»;
«Вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису
пам’яток історії й культури в публіцистичному стилі» (письмово) замінено на «докладний
переказ».
|
У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Відтворення тексту»
вилучено
«Стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в
художньому стилі»(усно); «Докладний переказ тексту художнього стилю із творчим завданням» (письмово).
У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Створення власних висловлень»
вилучено
«Твір-оповідання на основі почутого (з обрамленням)».
У розділі «Повторення та узагальнення вивченого» вилучено матеріал на повторення про словосполучення й речення; члени
речення (також однорідні); звертання; вставні слова,
просте й складне речення;
пряма мова й діалог.
З розділу «Синтаксис. Пунктуація», зокрема з підрозділу «Словосполучення.
Речення», вилучено «Види речень за метою висловлювання й
емоційним забарвленням (повторення)»,
«Речення поширені й непоширені».
У всіх розділах програми для 8 класу в рубриці «Внутрішньо-предметні
зв’язки» вилучено підпункти:
«Лексикологія. Фразеологія», «Текст (риторичний аспект)».
|
У розділі «Повторення та узагальнення вивченого» додано на повторення
теми: «Лексикологія. Фразеологія. Морфологія.
Основні правила правопису (за вибором учителя)»; внесено відповідні зміни в державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів.
|
З розділу «Синтаксис. Пунктуація», зокрема
з підрозділу «Словосполучення. Речення» перенесено теми «Порядок слів
у реченні. Логічний наголос», «Речення двоскладні й односкладні» до
підрозділу «Просте речення» .
|
Здійснено перерозподіл годин: знято 2 год. із теми «Речення із звертаннями, вставними
словами (словосполученнями, реченнями)» і додано до теми «Речення з
відокремленими членами» .
|
9 клас
(за прог-рамою
2005)
|
У розділі «Повторення вивченого у 8 класі.
Просте неускладнене й ускладнене
речення» у рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» спрощено
представлення пунктів «Лексикологія і фразеологія», «Культура мовлення й стилістика», «Текст
(риторичний аспект)».
У розділах «Синтаксис. Пунктуація»
Пряма й непряма мова (повторення й поглиблення)», «Складне
речення і його ознаки», «Безсполучникове складне речення», «Складне речення з
різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку» у рубриці
«Внутрішньопредметні зв’язки» спрощено
представлення пунктів «Лексикологія і фразеологія», «Текст
(риторичний аспект)».
|
У розділі «Відомості про мовлення»
вилучено матеріал про текст, основні ознаки його, види міжфразних
зв’язків.
У підрозділі «Монологічне мовлення»:
вилучено:
«Твір-роздум у публіцистичному стилі
мовлення на морально-етичну тему» (усно);
«Твір у публіцистичному стилі
мовлення на суспільну тему» письмово).
|
У розділі «Складнопідрядне речення» додано тему «Підрядні
сполучники й сполучні слова в складнопідрядних реченнях».
|
Здійснено перерозподіл годин (1 год. знято з підрозділу «Текст як одиниця
мовлення й продукт мовленнєвої діяльності»), додано до
«Повторення й систематизація
вивченого» в кінці року.
У розділі «Пряма й непряма мова як
засоби передачі чужої мови» внесено уточнювальні
правки:
«Пряма й непряма мова (повторення й поглиблення)».
У розділі «Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності»
внесено уточнювальні правки: «Будова тексту», «Повторення вивчених розділових
знаків у простому й складному
реченнях».
|
Звертаємо увагу на зміни, внесені внаслідок удосконалення
програми для 10-11 класів (рівень стандарту).
Зокрема, здійснено перерозподіл годин на вивчення
мовленнєвої й мовної змістових ліній. У мовленнєвій змістовій лінії
програми зменшено кількість годин на її вивчення (у 10 кл. з 19 год. до 14
год., у 11 кл. – з 20 год. до 18 год.); уточнено й спрощено види творчих робіт щодо поділу їх
на усні й письмові форми виконання учнями; спрощено види робіт, наприклад, реферат, доручення тощо, які учні навчилися виконувати в попередніх класах;
спрощено види робіт і висвітлення мовленнєвознавчих понять відповідно до
вікових особливостей учнів; вилучено види роботи, наприклад, переклад,
відповідь на екзамені як види роботи, що не є актуальними; спрощено види
переказів, творів і зменшено кількість
їх із метою розвантаження й вивільнення
часу для роботи над удосконаленням власних письмових висловлень; внесено
відповідні зміни до державних вимог до рівня мовленнєвої компетентності учнів
старшої школи.
У мовній змістовій лінії збільшено кількість годин
на її вивчення (у 10 кл. з 16 год. до 21 год., у 11 кл. – з 15 год до 17 год.);
ущільнено, а також вилучено теми, які, по-перше, не є істотними в
забезпеченні належного рівня комунікативної компетентності, по-друге, не мають
практичного застосування у власному усному й писемному мовленні школярів або
вже вивчені й удосконалені учнями в 5-8
класах. Відповідно узгоджено зміст державних вимог до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів із розвантаженим змістом навчального матеріалу.
У діяльнісній змістовій лінії
уточнено державні вимоги до
рівня загальноосвітньої підготовки учнів, удосконалено загальнонавчальні,
організаційні, контрольно-оцінні уміння, ціннісні орієнтації, що забезпечать оптимальність
мовленнєвої діяльності учнів.
Спрощено і внесено зміни в змістове наповнення, тематику
для реалізації соціокультурної змістової лінії.
Клас
|
Спрощено
тему
|
Вилучено
тему
|
Додано
тему
|
Перенесено
тему
|
10
клас
|
Мовленнєва змістова лінія – зменшено кількість
годин на вивчення з 19 год. до 14 год.
|
|||
У мовленнєвій змістовій лінії,
підрозділі «Письмо»
спрощено шляхом заміни видів роботи.
«Переказ із творчим завданням» змінено на «Докладний переказ тексту з творчим завданням» |
У розділі «Культура мовлення і спілкування»
вилучено: «Спілкування як обмін інформацією», «Особливості усного і писемного
спілкування», «Вербальні й невербальні засоби спілкування», «Мовленнєва
діяльність. Рецептивні і продуктивні види мовленнєвої діяльності. Сприйняття,
розуміння, відтворення, створення інформації», «Етика професійного
спілкування».
У
розділі «Види мовленнєвої діяльності» у підрозділі «Аудіювання» вилучено: «Складання тематичних виписок, цитат», «Прослуховування аудіотекстів
з метою підготовки власного виступу».
У
підрозділі «Говоріння» вилучено: «Переказ
прослуханого монологічного
висловлювання. Переказ прочитаного тексту на професійну тему. Переказ із
творчим завданням. Виступ публіцистичного характеру. Відповідь на екзамені».
У
підрозділі «Письмо» вилучено: «Тематичні виписки, тези.
Бібліографія. Вітальний адрес. Реферат. Нарис про людину – видатного
представника певної професії (відповідно до профілю класу винахідника,
ученого, дослідника, конструктора). Вітальна промова, доручення. Анотація. Офіційний
лист».
Розділ
«Переклад».
|
У
розділі «Види мовленнєвої діяльності» у підрозділі «Письмо» додано:
докладний переказ тексту з творчим
завданням. Твір-роздум на
суспільно-політичну тему в публіцистичному стилі. Електронний лист.
Смс-повідомлення.
|
||
Мовна змістова лінія – збільшено кількість
годин на вивчення 16 год.
до 21 год.
|
||||
У розділі «Вступ» вилучено тему
«Функції мови і мовлення: комунікативна (пізнавальна), кумулятивна,
естетична, експресивна. Роль мови у формуванні й самовираженні особистості».
У розділі «Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей з
орфоепії, фонетики, лексикології, фразеології, будови слова, словотвору,
морфології, стилістики» вилучено: «Рівні мовної
системи. Функціонування в тексті основних одиниць мови: звуків мовлення,
значущих частин, слів, словосполучень, речень. Стилістичні засоби фонетики.
Морфологічна
будова слова. Основні орфограми в коренях, префіксах та суфіксах. Стилістичні
особливості значущих частин слова.
Творення
слів. Стилістичні засоби словотвору.
Абревіатури
в науковому стилі.
Лексикологія.
Зміни в лексичній системі української мови. Професійна лексика. Терміни.
Власне українська лексика. Синонімічне багатство мови. Складні випадки
слововживання. Роль фразеологізмів у професійному мовленні. Стилістичні
засоби лексикології та фразеології.
Роль
Інтернету в мовній і мовленнєвій освіті.
Система
частин мови. Рід відмінюваних і невідмінюваних іменників, їх стилістичні
особливості. Особливості вживання назв за професією, посадою, званням тощо.
Стилістичні засоби морфології. Варіанти відмінкових форм. Кличний відмінок
іменника».
Розділ
«Орфографічно-пунктуаційний практикум».
|
У розділі «Вступ» додано тему «Повноцінне функціонування української мови –
запорука європейського розвитку держави».
У
розділі «Узагальнення
і систематизація найважливіших відомостей з орфоепії, фонетики,
лексикології, фразеології, будови слова, словотвору, морфології, стилістики» додано теми замість
вилучених: «Правильна вимова голосних і
приголосних звуків. Складні випадки правопису: слів із ненаголошеними
голосними, спрощенням у групах приголосних, чергування голосних і приголосних
звуків, префіксів і суфіксів, м′якого знака, апострофа, великої букви, слів
із подвоєнням і подовженням приголосних, імен та імен по батькові, прізвищ,
складних слів і слів іншомовного походження, прислівників.
Будова слова. Способи словотвору.
Лексикологія. Лексичне значення слова.
Багатозначні й однозначні слова.
Шляхи збагачення лексики української мови.
Синоніми, омоніми, антоніми, пароніми. Синонімічне багатство мови. Лексична
сполучуваність. Складні випадки слововживання. Фразеологізми в мовленні.
Частини мови. Складні випадки відмінювання
іменників, прикметників, числівників».
|
|||
Соціокультурна змістова лінія
|
||||
Спрощено й внесено зміни в змістове наповнення, тематику для реалізації соціокультурної
змістової лінії.
|
Українська мова – державна.
Мова і естетика.
Мова і етика
Роль мови у формуванні особистості.
Мовна особистість.
Ремісник чи майстер.
“Не бійтесь заглядати у словник”
Духовний пантеон України.
Дружба. Любов. Сім′я. Культура сімейних взаємин.
Загальнолюдські цінності.
Моя країна – Україна.
Вищі освітні заклади України.
Історія освіти в Україні.
Освіта за кордоном.
Що впливає на вибір професії.
Моя майбутня професія.
Український мовленнєвий етикет.
|
Додано в орієнтовний зміст текстового матеріалу:
Повноцінне функціонування української мови –
запорука європейського розвитку держави.
Духовний світ українців.
Мова злагоди й гармонії.
Планування й організація власного життя.
Сучасний гуманізм.
Уміння любити й бути щасливим.
Життєві цілі.
Благодійність як норма життя.
Волонтерство.
Інтереси і стимули життя.
Досягнення гармонії.
Збереження здоров’я й життєдіяльності.
Сила волі.
Світ емоцій.
Емоційна підтримка як потреба.
Життєві цінності.
Життя без конфліктів.
Кроки морального вдосконалення.
Виховання впевненості в собі.
Моє покликання.
Вибір професії.
Суспільна думка.
|
||
Діяльнісна змістова лінія
|
||||
Спрощено державні вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів.
|
Використання мовних засобів у навчальній діяльності з певною стилістичною
метою.
Застосування загальнонавчальних умінь у різних ситуаціях, зокрема
нестандартних.
Розробка й реалізація комунікативних стратегій і тактик в інтерактивній
діяльності.
Самоорганізація, самодисципліна в навчанні і творчості.
|
Уточнено й додано державні вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів, удосконалено загальнонавчальні, організаційні,
контрольно-оцінні уміння, ціннісні орієнтації, що забезпечать оптимальність
мовленнєвої діяльності учнів, а саме:
Учень володіє конкретними діями, операціями (аналізує, уявляє,
застосовує, виявляє, порівнює, узагальнює, вибирає, оцінює тощо);
стає суб’єктом навчальної діяльності (ставить цілі, мотивує
власну пізнавальну діяльність, виявляє проблему, пропонує способи розв’язання
її, визначає етапи, прогнозує, оцінює проміжні й відповідає за кінцеві
результати роботи);
здійснює самоконтроль у процесі
навчальної діяльності;
використовує здобуті знання, сформовані
вміння й навички в різних ситуаціях, зокрема нестандартних.
|
||
11 клас
|
Мовленнєва змістова лінія – зменшено кількість
годин на вивчення з 20 год. до 18 год.
|
|||
У мовленнєвій змістовій лінії,
підрозділі «Письмо»
спрощено шляхом заміни
видів роботи.
«Переказ
із творчим завданням» видозмінено на
«Докладний переказ тексту публіцистичного стилю із творчим завданням».
Тему «Стаття» видозмінено в «Стаття до журналу
або шкільного веб-сайту в публіцистичному стилі», Уточнено вид твору:
«Твір-роздум на морально-етичну тему в публіцистичному стилі».
У підрозділі «Ділові
папери» спрощено шляхом заміни видів роботи: «Протокол. Витяг із
протоколу» замінено на «Резюме».
|
Вилучено розділ «Культура мовлення і комунікація» і його
теми:
«Поняття комунікації як
діяльності учасників спілкування з метою інформаційного обміну та
взаємовпливу. Усне й писемне ділове спілкування.
Дотримання ознак культури мовлення – важлива передумова
ефективної комунікації.
Комунікація в професійній сфері. Особистість і
комунікативна діяльність. Комунікабельність як риса характеру людини. Етика професійного спілкування.
Модель вербальної комунікації:
адресант (автор висловлювання), повідомлення, створене в певних умовах
спілкування, адресат (той, кому адресоване повідомлення). Використання
вербального й невербального коду (засобу передачі інформації) в комунікації.
Міжкультурна комунікація і професійна діяльність. Універсальне
й національне в міжкультурній комунікації. Символіка в міжмовній комунікації»
Розділ «Основи
риторики» змінено на «Практична
риторика» й вилучено з нього теми: «Риторичні вимоги до мовця. Професійний
імідж. Полеміка у професійному спілкуванні. Полемічні прийоми: спростування
помилкового твердження фактами, критика доказів опонента, атака запитаннями
тощо. Етика полемічної майстерності».
У
розділі «Створення власного мовлення» в
підрозділі «Говоріння» вилучено
теми «Переказ тексту на професійну
тему із творчим завданням»; у підрозділі «Письмо»
− «Звіт про виконану роботу», «Конспектування публічного виступу.
Конспектування висловлювання, що сприймаються на слух. Відгук на
телепередачу», «Протокол. Витяг із протоколу».
Вилучено
розділ «Переклад».
|
Розділ «Культура мовлення і
комунікація» замінено на розділ
«Культура мовлення і стилістика» й додано теми:
Культура мовлення і стилістика. Норми сучасної української літературної
мови (орфоепічні, правописні, лексичні, морфологічні, синтаксичні, стилістичні)
і дотримання їх у мовленнєвій практиці.
Основні характеристики мовлення й дотримання їх.
Стилі мовлення. Стилістично нейтральна
й стилістично забарвлена лексика.
До підрозділу «Читання»
конкретизовано назви стилів «Читання текстів художнього і наукового стилів».
У розділі «Створення власного мовлення. Говоріння» додано теми: «Виступ під час дискусії (підготовлений і непідготовлений) на суспільну
або морально-етичну теми.
Доповідь на науково-популярну або морально-етичну тему».
У
розділі «Створення власного мовлення.
Письмо» тему «Переказ із
творчим завданням» видозмінено на
«Докладний переказ тексту публіцистичного стилю із творчим завданням».
Тему «Стаття» видозмінено в «Стаття до журналу
або шкільного веб-сайту в публіцистичному стилі», Уточнено вид твору:
«Твір-роздум на морально-етичну тему в публіцистичному стилі».
До підрозділу «Ділові папери» додано вид роботи «Резюме».
|
З
розділу «Створення власного мовлення.
Говоріння. Діалогічне мовлення» теми «Виступ на семінарах, зборах, конференція» Переговори» спрощено , видозмінено й
перенесено в розділ «Практична риторика»
|
|
Мовна змістова лінія – збільшено кількість
годин на вивчення 15 год.
до 17 год.
|
||||
У розділі «Вступ» вилучено
тему «Українська мова у світі.
Українська діаспора».
У розділі
«Узагальнення і систематизація найважливіших
відомостей із синтаксису, пунктуації і стилістики» вилучено теми: «Найважливіші відомості з синтаксису і пунктуації:
словосполучення і речення, синтаксичні зв′язки в них. Класифікація речень за
будовою. Стилістичні особливості простих і складних речень. Особливості
вживання в мовленні односкладних і двоскладних, поширених і непоширених,
повних і неповних, ускладнених і неускладнених простих речень. Особливості
вживання в мовленні різних видів складних речень.
Інтонування різних видів
складних речень. Синтаксичний аналіз. Основні пунктограми в простому і
складному реченнях, у реченнях з прямою мовою та в діалозі. Способи
цитування.
Текст як середовище
функціонування мовних одиниць. Основні ознаки тексту: зв’язність,
комунікативність, членованість, інформативність. Текст у професійному
спілкуванні.
Зміст і будова тексту. Складне
синтаксичне ціле. Актуальне членування речення. Способи зв’язку речень у
тексті. Класифікація текстів за сферою використання, метою, структурними
особливостями. Види текстів у діловому, професійному мовленні. Тексти різних
стилів, типів, жанрів мовлення.
Основні види переробки тексту».
Розділ «Орфографічно-пунктуаційний
практикум».
|
У розділі «Вступ» додано тему «Мовна стійкість як ключова риса національномовної
особистості».
У
розділі «Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей із синтаксису,
пунктуації і стилістики» додано теми: Словосполучення
і речення. Просте речення. Просте ускладнене речення. Односкладні речення.
Складне речення. Типи складних
речень за способом зв’язку частин їх: сполучникові й безсполучникові.
Сурядний і підрядний зв'язок між частинами складного речення. Основні види
складнопідрядних речень. Складнопідрядні речення з кількома підрядними
частинами, розділові знаки в них. Безсполучникове складне речення й розділові
знаки в ньому.
Складне речення з різними
видами сполучникового й безсполучникового зв'язку.
Синтаксична синонімія як
джерело багатства й виразності мови.
Особливості вживання в мовленні
простих і складних речень.
Розділові знаки в реченнях із
прямою мовою і в діалозі.
Способи цитування.
Основні ознаки тексту:
зв’язність, комунікативність, членованість, інформативність.
Зміст і будова тексту
Тексти різних стилів, типів,
жанрів мовлення.
Основні види роботи з текстом
(редагування, скорочення, доповнення тощо).
Стилістичні особливості синтаксису.
|
|||
Соціокультурна змістова лінія
|
||||
Спрощено й внесено зміни в змістове наповнення, тематику для реалізації соціокультурної
змістової лінії.
|
Українські народні промисли й ремесла
Права і обов’язки громадян.
Українська мова у світі.
Людина і Всесвіт.
Цікава людина.
Цікаві винаходи.
Культура ділового спілкування.
Мандрівки рідною землею.
„Ти знаєш, що ти людина?”
„Я вибрала долю собі сама”
Інтернет-комунікації.
Віртуальна мовна особистість.
|
Герої, що залишилися з нами назавжди.
Кроки до успіху.
Мистецтво спілкування й
критики.
Здивування – крок до пізнання.
Жити у злагоді з природою.
Джерела радості.
Ознаки чоловічої культури.
Жіночність як спосіб життя.
Турбота про власне здоров’я.
Прекрасне в мистецтві й у дійсності.
|
||
Діяльнісна змістова лінія
|
||||
Спрощено державні вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів.
|
Застосування в навчальній діяльності комунікативних мовних одиниць з
певною стилістичною метою.
Застосування загальнонавчальних умінь у різних ситуаціях, зокрема й
нестандартних.
Відбір комунікативних стратегій, реалізація і корекція комунікативних
тактик у навчальній діяльності.
Самоорганізація, самодисципліна в навчанні і творчості.
|
Уточнено й додано державні вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів, удосконалено загальнонавчальні, організаційні,
контрольно-оцінні уміння, ціннісні орієнтації, що забезпечать оптимальність
мовленнєвої діяльності учнів, а саме:
Учень: володіє конкретними діями, операціями (аналізує, уявляє,
застосовує, виявляє, порівнює, узагальнює, вибирає, оцінює тощо);
стає суб’єктом навчальної діяльності (ставить цілі, мотивує
власну пізнавальну діяльність, виявляє проблему, пропонує способи розв’язання
її, визначає етапи, прогнозує, оцінює проміжні й відповідає за кінцеві
результати роботи);
здійснює самоконтроль у процесі
навчальної діяльності;
використовує здобуті знання, сформовані
вміння й навички в різних ситуаціях, зокрема нестандартних.
|
||
Кількість фронтальних та
індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних
закладах з українською мовою навчання залишається незмінною.
Фронтально оцінюються аудіювання, читання мовчки,
диктант, письмовий переказ і письмовий твір –
мовні знання й уміння, запис яких здійснюється на сторінці класного журналу
«Зміст уроку».
Індивідуально оцінюються говоріння
(діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів
діяльності не відводять окремого уроку, проте відводять окрему колонку без дати
на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень». У І семестрі
проводять оцінювання 2 видів мовленнєвої
діяльності (усний переказ, діалог), результати оцінювання виставляють у
колонку без дати й ураховують у найближчу тематичну. У ІІ семестрі проводять
оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний твір і
читання вголос, яке здійснюється у 5–9 класах. Повторне оцінювання
чотирьох видів мовленнєвої діяльності не проводять.
Перевірка мовних знань і
вмінь
здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на виконання їх
відводиться орієнтовно 20 хвилин уроку) залежно від змісту матеріалу, що
вивчається. Решта часу контрольного уроку
може бути використано на
виконання завдань з аудіювання, читання мовчки тощо.
Тематичну оцінку виставляють на
підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, а за семестр – на
основі тематичного оцінювання.
Фронтальні види контрольних робіт
(5-9 класи)
Форми контролю
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
Перевірка мовної теми*
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
3
|
2
|
2
|
2
|
2
|
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
твір
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
Правопис:
диктант**
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
Аудіювання*
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
Читання
мовчки*
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
Фронтальні види контрольних робіт
(10–11класи)
(рівень стандарту, академічний
рівень)
Форми контролю
|
||||||
10
|
11
|
|||||
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|||
Перевірка мовної теми*
|
2
|
2
|
2
|
2
|
||
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
твір
|
1
|
-
|
1
|
-
|
||
Правопис:
диктант**
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
Аудіювання*
|
–
|
1
|
–
|
1
|
||
Читання мовчки*
|
1
|
–
|
1
|
–
|
||
Фронтальні види контрольних робіт (10–11 класи)
(філологічний напрям: профіль – українська філологія)
Форми контролю
|
||||||
10
|
11
|
|||||
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|||
Перевірка мовної теми*
|
3
|
3
|
3
|
3
|
||
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
твір
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
Правопис:
диктант**
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
Аудіювання*
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
Читання мовчки*
|
1
|
-
|
1
|
-
|
||
* Основною формою
перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання.
** Основною формою
перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий
диктант.
У таблицях зазначено
мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний
розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості
класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.
Оцінка за контрольний твір з
української мови та переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку
виставляють у колонці з датою написання роботи (надпис у колонці «Твір», «Переказ» не
робиться).
Кількість робочих зошитів
з української мови визначається за класами:
5–9 класи – по два зошити;
10–11 класи – по одному зошиту.
Для контрольних робіт з
української мови в усіх класах використовують по одному зошиту.
Ведення зошитів оцінюється від 1
до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час
перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність,
охайність, уміння правильно оформити роботи.
Під час підготовки вчителів до
уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово»,
«Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах
України», газету «Українська мова та література».
У 2016-2017 навчальному
році вивчення української літератури в 5-8 класах здійснюватиметься
за навчальною програмою (зі змінами,
затвердженими наказами Міністерства від 04.08.2014 № 895, від 29.05.2015 №585 ): Українська
література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013.
У 9 класах – за
програмою: Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх
навчальних закладів К.: Ірпінь: Перун, 2005 (зі змінами,
затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585).
Вивчення української літератури в
10-11 класах загальноосвітніх навчальних
закладів – за програмами, затвердженими наказом
Міністерства від 28.10.2010 № 1021, крім академічного рівня та рівня
стандарту. Рівень стандарту та академічний рівні затверджені наказом Міністерства від 14.07.2016 № 826).
Програми розміщені на офіційному сайті МОН за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.
Науково-методичною радою з питань
освіти МОН протягом 2015-2016
навчального року схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних
закладах навчальні програми курсів за вибором
та факультативів з української
літератури:
«Поетика», 5-6 класи (автор О.
Колінченко);
«Казка як епічний жанр», 5-7
класи (автори Є. Квітень, А. Ткач);
«Література рідного краю», 5-11
класи (укладачі П. Ходанич, Л.
Ходанич, Т. Гнаткович);
«Літературне краєзнавство», 5-11
класи (автори А. Ткач, Я. Пінтяк);
«Звичаї та обряди українського народу в контексті
художньої літератури», 8 (9) класи (автори А.Ткач, Н. Клим);
«Слов’янська міфологія у творчому
доробку українського письменства», 8-11 класи (укладач К. Богачук);
«Українознавство», 9 клас (автор
І. Головай);
«Основи зорової (візуальної)
поезії», 9-11 класи (автор О.
Колінченко);
«Українська література. 5-11 класи»
(укладачі О. Береш, Т. Гнаткович, О. Ківеждій, Н. Ребрик, М.Шкурда).
«Сучасне франкознавство», 10-11 класи
(укладач Н. Бондаренко).
Звертаємо увагу на зміни, внесені в 2015
році до навчальних програм з української літератури для 8 та 9 класів.
8 клас
( програма 2013
року)
Вилучено з
програми поезію Лесі Українки «Ви щасливі, пречистії зорі», твори
В. Самійленка, Остапа Вишні, повість О. Бердника «Хто зважиться – вогнем
наречеться».
Включено
в програму
твір Володимира Дрозда «Білий
кінь Шептало», повість Юрія Винничука «Місце
для дракона».
Вилучено літературознавчі поняття:
силабо-тонічне віршування», «трискладові віршові розміри», «асоціативні образи», «літературний
характер», «психологізм».
9 клас (програма
2005 року)
Вилучено
з програми твори: баладу «Бондарівна», Притчу про сіяча, трактат Г.
Сковороди «Вступні двері до християнської добронравності», повість Г.
Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма», поезію М. Костомарова
«Соловейко», поему Т. Шевченка «Великий
льох», поетичні твори П. Куліша: «До рідного народу», «Троє схотінок», «Заворожена
криниця», тему «З літератури XX століття».
Додано вірш Т.Шевченка
«Заповіт». Оповідання Марко Вовчок «Максим Гримач» замінено на повість
«Інститутка».
Вилучено літературознавчі
поняття:
«силабо-тонічне віршування», «літературний напрям», «течія», «психологізм у
літературі», «роман-хроніка».
Звертаємо увагу, що
запропонована у програмі кількість часу на вивчення кожного розділу, теми є
орієнтовною, учитель може її змінювати
(у межах 70 годин). Резервний час може використовуватися для уроків
розвитку мовлення, контрольного оцінювання, різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів).
В основній школі
біографія письменників загалом не вивчається, вона згадується лише вибірково,
диференційовано. З 9-го класу зміст навчального матеріалу доповнюється
розглядом біографій письменників, хоча й у доступних межах.
Курс
української літератури у 8 класі структуровано за такими
взаємопов’язаними тематично-проблемними блоками: «Усна народна творчість»,
«Світ української поезії», «Національна драма»,
«З української прози», «Український гумор і сатира».
До
кожного з них відповідно до вікових особливостей учнів підібрані тексти, які за
своїм змістом дають можливість максимально репрезентувати ту чи іншу тему.
З метою
удосконалення навчальної програми, підвищення якості шкільної літературної
освіти внесено зміни до навчальної програми з української літератури (10-11
класи, рівень стандарту та академічний рівень), а саме:
10 клас
Вилучено
з програми теми: Вступ.
Вилучено
з програми твори: поезії І.Франка
«Безмежнеє поле…»,«Розвивайся, ти високий дубе…», Лесі Українки «І ти колись боролась, мов
Ізраїль», «Все-все покинуть, до тебе полинуть…», «To be or not to be?».
Змінено кількість годин на вивчення творчості: Панаса Мирного (2 год.), Івана Карпенка-Карого (4 год.),
М. Старицького (2 год.), І. Франка (10 год.), Б. Грінченка (2 год.), М.
Коцюбинського (6 год.), Лесі Українки (8 год.), В. Винниченка (3 год.),
узагальнення та систематизацію вивченого – 4 год.).
Змінено послідовність вивчення тем: творчість Б. Грінченка вивчатиметься перед творчістю І. Франка.
Конкретизовано назву твору М.
Старицького: «Облога Буші».
11 клас
Вилучено
з програми теми: творчість Г
Косинки; Вступ до теми «Драматургія другої половини ХХ – поч. ХХІ ст.»;
Українська російськомовна поезія; огляд прози Уласа Самчука, Т. Осьмачки, Д.
Гуменної, Наталени Королевої («Еміграційна література (огляд)»).
Вилучено
з програми твори: новелу Ю. Яновського «Подвійне коло»; усмішку
Остапа Вишні «Як варити і їсти суп з
дикої качки»; поезії В. Стуса «Мені зоря сіяла рано вранці», «Крізь сотні
сумнівів я йду до тебе».
Змінено кількість годин на вивчення творчості: П. Тичини (3 год.), Ю.Яновського (2 год.), Богдана-Ігоря Антонича (1 год.),
О. Довженка (4 год.), Л. Костенко (5 год.), Олеся Гончара (2 год.), В. Шевчука
(4 год.), Узагальнення та систематизацію вивченого (3 год.).
Зменшено кількість творів для вивчення на пам’ять: Богдан-Ігор
Антонич – 1 поезія; творчість поетів-шістдесятників – 1 поезія; Л. Костенко – 1
поезія.
Вилучено
літературознавчі поняття: «повість-хроніка», «театр корифеїв», «віршові
розміри (повторення)», «взаємопроникненні літературних родів» (10 клас); «художній час і простір», «умовність зображення» (11
клас).
Уведено поняття: «психологічна новела» (10 клас).
Вилучено конкретизацію
видів творчих робіт. Їх вибір віддано на розсуд вчителя.
Внесено зміни до анотацій програм і
Державних вимог до рівня навчальних досягнень учнів.
З метою рівномірного розподілу
навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість
видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці
розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному
семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів
контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.
Обов’язкова кількість видів
контролю
5–9 класи
Класи
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
|
2
–
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
2
2
|
3
2
2
|
Уроки розвитку мовлення*
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
Уроки позакласного читання
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
1
|
1
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
У 8-9 класах з
поглибленим вивченням української літератури пропорційно збільшується
кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд
учителя-словесника визначається кількість і види контрольних робіт).
10-11 класи
Класи
|
10
|
11
|
10
|
11
|
|||||
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
Рівень стандарту,
академічний
|
Профільний рівень
|
||||||||
Контрольні роботи
у
формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань
(тестів, відповідей на запитання тощо)
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
|
Уроки розвитку
мовлення*
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
|
Уроки позакласного
читання
|
1
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
|
У кожному семестрі обов’язковим є
проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку
мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення у таблиці – (у + п).
Оцінку за ведення зошита з
української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі
раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної. Під час
оцінювання зошита з літератури слід ураховувати
наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність;
уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).
Оцінка за контрольний твір з
української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку
виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.
Оцінку за читання напам’ять
поетичних або прозових творів з української літератури виставляють у колонку
без дати з надписом «Напам’ять».
Під час підготовки вчителів до
уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і
література в школі», «Українська мова і література в школах України»,
«Українська література в загальноосвітній школі», газету «Українська мова та
література».
Основні
вимоги щодо проведення письмових робіт та перевірки зошитів з української мови
й літератури
Зміни в підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів
в системі загальної середньої освіти зумовили перегляд вимог до виконання
письмових робіт та перевірки зошитів з української мови й літератури та
зарубіжної літератури.
1. Види
письмових робіт.
1.1.
Основними видами класних і домашніх письмових робіт учнів з української мови є:
• класні й домашні вправи (кількість домашніх вправ –
одна або дві (на розсуд учителя), але не більше двох; якщо ж уроки спарені, то
для виконання вдома пропонується дві або три вправи);
• словникові диктанти (кількість слів у словниковому
диктанті: 12 – у 5 класі, 24 – у 6-7 класах, 36 – у 9-10 класах, 48 – в 11
класі);
• навчальні диктанти, твори й перекази;
• самостійні роботи;
• тестові завдання (як відкритої, так і закритої форм);
• складання таблиць, схем, написання конспектів (у
старших класах), робота зі словниками та інші види робіт, передбачені чинними
програмами.
1.2.
Основними видами класних і домашніх письмових робіт з української літератури є:
• відповідь на поставлене в підручнику або вчителем
запитання;
• написання навчальних класних і домашніх творів;
• виконання самостійних робіт;
• складання таблиць, схем римування, партитур, написання
конспектів (у старших
класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами та інші види робіт, передбачені
чинними програмами.
1.3. Про
обсяг і характер домашніх завдань
для учнів:
Основною метою домашніх
завдань є: закріплення, поглиблення і розширення знань, набутих учнями на
уроці; підготовка до засвоєння нового матеріалу; формування в дітей уміння
самостійно працювати; розвиток їх пізнавальних інтересів, творчих здібностей
тощо.
Ефективність домашніх завдань
визначається дотриманням певних вимог до їх організації:
-
розуміння
учнями поставлених перед ними навчальних завдань;
-
урахування
вікових та індивідуальних особливостей школярів, їхніх пізнавальних можливостей,
специфіки кожного навчального предмета, складності матеріалу, характеру завдань
та ін.;
-
формування
загальнонавчальних умінь і навичок (уміння правильно розподіляти час,
встановлювати послідовність виконання завдань, виділяти головне,
використовувати попередньо вивчений матеріал, застосовувати наявні знання
тощо).
При визначені форм, характеру,
змісту, обсягу домашніх завдань, методів їх організації необхідно враховувати
специфіку навчального предмета, пізнавальні можливості учнів, їх вольові якості
та уподобання тощо.
Домашні завдання можуть бути
як усні, так і письмові; індивідуальні, що заохочують, стимулюють школяра до
навчання, пізнання, розвивають індивідуальні здібності та інтереси дитини;
групові та парні, що направлені на дослідницьку. пошукову, аналітичну роботу,
співпрацю, співдружність тощо; репродуктивного. конструктивно-варіативного та
творчого характеру.
Домашні завдання можна
диференціювати в залежності від підготовки учнів, їхніх індивідуальних
особливостей сприйняття, пам᾿яті, мислення, урізноманітнюючи при цьому зміст
домашніх робіт та їх характер.
Згідно з Державними
санітарними правилами і нормами влаштування. утримання загальноосвітніх
навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН
5.5.2.008-01).
Обсяг домашніх завдань з
усіх предметів має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували
у 5-6-му класах – 2,5 години; у 7-9 класах – 3 години; у 10-12 класах – 4
години.
Не рекомендовано давати домашні завдання на канікули, на вихідні та
святкові дні.
Добір завдань для домашньої
роботи, інструктаж щодо їх виконання (повний, стислий, конкретний тощо) учитель
продумує завчасно і фіксує в поурочному плані-конспекті уроку.
Домашнє завдання можна давати
з предметів інваріантної частини навчального плану, із будь-якого розділу
програми, але тоді, коли його доцільність умотивована.
Успішне виконання учнями
домашніх завдань значною мірою залежить від співпраці учителя з їхніми
батьками. Важливо переконати батьків у тому, що дотримання оптимального режиму
виконання домашніх завдань, їхня посильна допомога і контроль за виконанням
сприятимуть розв’язанню основної мети навчальної домашньої роботи. Учитель
повинен знайомити батьків з основними програмними вимогами до навчальних
предметів, усного та писемного мовлення школярів, повідомляти батьків про
результати виконання домашніх завдань.
Давати домашнє завдання
можна на будь-якому етапі уроку.
Не допускається оголошувати
домашнє завдання під час чи після дзвінка на перерву, після уроків, оскільки
воно не фіксується дітьми вповні, учні позбавлені можливості ставити запитання,
а вчитель не встигає пояснити суть завдання.
Форми перевірки домашнього
завдання можуть бути різними: фронтальна, індивідуальна, колективна, само-,
взаємоперевірка, творча тощо. Вибір форми контролю залежить від змісту, виду і
мети завдання.
2. Кількість
контрольних робіт.
2.1. Кількість тематичних контрольних робіт з української мови.
Фронтальні види
контрольних робіт (5-9 класи)
Форми контролю
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
Перевірка мовної теми*
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
3
|
2
|
2
|
2
|
2
|
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
твір
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
Правопис:
диктант**
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
Аудіювання*
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
Читання мовчки*
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
Фронтальні види
контрольних робіт (10–11класи)
(рівень стандарту,
академічний рівень)
Форми контролю
|
||||||
10
|
11
|
|||||
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|||
Перевірка мовної теми*
|
2
|
2
|
2
|
2
|
||
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
твір
|
1
|
-
|
1
|
-
|
||
Правопис:
диктант**
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
Аудіювання*
|
–
|
1
|
–
|
1
|
||
Читання мовчки*
|
1
|
–
|
1
|
–
|
||
Фронтальні види контрольних робіт (10–11 класи)
(філологічний напрям: профіль – українська філологія)
Форми контролю
|
||||||
10
|
11
|
|||||
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|||
Перевірка мовної теми*
|
3
|
3
|
3
|
3
|
||
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
твір
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
Правопис:
диктант**
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
Аудіювання*
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
Читання мовчки*
|
1
|
-
|
1
|
-
|
||
* Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і
читання мовчки є тестові завдання.
** Основною формою перевірки орфографічної й
пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.
У таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних
видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю
кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних
учнів, умов роботи тощо.
Оцінка за контрольний твір з української мови та переказ
є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з
датою написання роботи (надпис у колонці
«Твір», «Переказ» не робиться).
2.2.
Кількість видів контролю з української літератури.
З метою рівномірного розподілу навантаження учнів
протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з
української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним
і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник на
власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня
підготовки учнів, особливостей класу тощо.
Обов’язкова кількість
видів контролю
5–9 класи
Класи
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
Контрольні
роботи
|
2
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
у
формі:
контрольного класного твору;
|
–
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання
тощо)
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
Уроки розвитку
мовлення*
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
Уроки позакласного
читання
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
1
|
1
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
У 8-9 класах із поглибленим вивченням
української літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт
та уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя-словесника визначається
кількість і види контрольних робіт).
10-11 класи
Класи
|
10
|
11
|
10
|
11
|
|||||
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
Рівень стандарту, академічний
|
Профільний рівень
|
||||||||
Контрольні роботи
|
3
|
3
|
3
|
3
|
4
|
4
|
4
|
4
|
|
у
формі:
контрольного класного твору;
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
виконання інших завдань
(тестів, відповідей на запитання тощо)
|
2
|
2
|
2
|
2
|
3
|
3
|
3
|
3
|
|
Уроки розвитку
мовлення*
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
|
Уроки позакласного
читання
|
1
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
|
У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох
контрольних уроків розвитку мовлення: одного уроку – усного мовлення,
а другого – писемного. Умовне позначення в таблиці – (у + п).
Оцінка за контрольний твір з української літератури є
середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою
написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.
3. Кількість і призначення учнівських зошитів.
3.1.
Кількість робочих зошитів з української
мови визначається за класами:
·
5-9 класи – по два зошити;
·
10-11 класи – по одному зошиту.
Кількість робочих зошитів з української і зарубіжної літератури – по одному в кожному класі.
3.2. Для
контрольних робіт з української мови,
української та зарубіжної літератури
в усіх класах використовують по одному зошиту.
3.3. Для
навчальних і контрольних видів письмових робіт використовують зошити в лінію (з
позначеним берегом) на 18 або 24 сторінки (у 10-11 класах зошит для навчальних
робіт може бути більшим за обсягом).
3.4. Зошити
для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом усього навчального
року.
4. Порядок перевірки письмових робіт.
4.1. Зошити
для навчальних класних і домашніх робіт з
української мови перевіряють:
• у 5-6 класах – двічі на тиждень;
• у 7-9 класах – 2-3 рази на місяць;
• у 10-11 класах – двічі на місяць.
4.2. Зошити
для навчальних класних і домашніх робіт з
української літератури учитель
перевіряє один раз на місяць у кожному класі обов᾿язково.
4.3.
Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів. Оцінку за ведення зошитів з української мови і літератури виставляють у зошит і класний журнал щомісяця
в кожному класі протягом семестру та враховують як поточну до найближчої
тематичної.
Оцінку за ведення зошита учитель
виставляє на тій сторінці, де
записана остання учнівська робота, позначаючи це, наприклад, так:
Зошит – 8 балів (або 8б.)
У журналі для оцінки за зошит
відводиться окрема колонка під записом: зошит.
4.4.
Виставляючи оцінку за ведення зошита з мови чи літератури, слід ураховувати
такі критерії:
• наявність різних видів робіт;
• грамотність (якість виконання робіт);
• охайність;
• уміння
правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного
режиму).
При виставленні балу за роботу вчитель керується
критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів.
4.5.
Перевірка контрольних робіт учителем здійснюється в термін до наступного уроку.
5. Орфографічний режим.
5.1. Записи
в зошиті учні виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками
(для підкреслення членів речення, позначення значущих частин слова, оформлення
таблиць, схем тощо використовують простий олівець).
5.2. Між
класною й домашньою роботами пропускають два рядки (між видами робіт, що
входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).
5.3. Дату
класної, домашньої та контрольної роботи з
української мови й літератури в 5-11 класах оформляють так: на першому рядку
дату записують словами, а на другому – вид роботи (класна, домашня чи
контрольна), наприклад:
Сьоме вересня
Класна робота
У 10-11 класах у зошитах з української літератури
можливим є й інше оформлення: на першому рядку записують вид роботи, а на березі цього ж рядка зазначають дату
цифрами, наприклад:
Класна робота |07.09.2016
В інших класах дату й назви робіт з української літератури учні оформляють так, як і з
української мови.
У зошитах для контрольних робіт із української мови та
літератури в
усіх класах записується дата й лише назва роботи, наприклад:
П’яте лютого
Читання мовчки
5.4. Після
заголовків, назв видів робіт крапку не ставлять.
5.5. Зразок
підпису зошита:
Зошит
для робіт з української мови
учня 5 А класу
СЗШ І-ІІІ ст. №18 м.Полтави
Захарченка Сергія
Зошит
для контрольних робіт
з української літератури
учениці 7 В класу
Степненського навчально-виховного комплексу
Полтавського району
Усатенко Оксани
Прізвище та ім’я учня/учениці
записується в родовому відмінку однини. У кінці підпису зошита крапка не
ставиться.
5.6.
Неправильний запис охайно перекреслюють (а не беруть у дужки чи
витирають гумкою або замальовують коректором).
6. Технічні правила перевірки учнівських письмових робіт.
6.1. Усі
записи, помітки й виправлення в учнівських письмових роботах учителю слід
виконувати ручкою з червоним чорнилом.
6.2.
Виявлені помилки позначають так:
• орфографічні,
пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють
горизонтальною рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (׀ –
орфографічна, v – пунктуаційна, г –
граматична), помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх
скісною рискою ( ⁄ ) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, указують на
березі тип помилки, проте її не враховують при остаточному виставленні оцінки.
• лексичні
(неточність у слововживанні, тавтологія, русизми тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів,
одноманітність дібраних мовних засобів тощо) та змістові помилки (логічні – втрата послідовності викладу,
неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату,
власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в
цьому ж рядку вказують тип помилки (л
– лексична, с – стилістична, з
– змістова помилки).
Список використаних джерел
1. Лист Міністерства
освіти і науки України від 17.08.2016 р. № 1/9-437 «Щодо методичних
рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних
закладах»
2. Лист Міністерства освіти і науки України від 28.04.2006 № 1/9-301 «Вимоги
до виконання письмових робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів з
української мови та зарубіжної літератури у 5-11 класах».
3. Лист
Міністерства освіти і науки України від 29.10.07 № 1/9-651 «Про обсяг і характер
домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів».
Рекомендації щодо календарно-тематичного планування, розроблені методистом науково-методичного центру Киреєвою Г.М.
Рекомендації складено на основі Закону України «Про освіту», Державного
стандарту загальної освіти в контексті модернізації української освіти, листа
МОН № 1/9-630 від 05.12.14 року.
-Календарно-тематичне
планування вчитель розробляє на кожний клас відповідно до навчальної програми й
вимог Державного освітнього стандарту (мінімуму змісту освіти).
-Календарно-тематичне
планування розробляє вчитель; його розглядають і обговорюють на засіданні
предметних методичних об’єднань, узгоджують із заступником директора з науково-
методичної роботи, затверджує директор навчального закладу не пізніше ніж ЗО
серпня.
-Календарне
та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з
використанням друкованих чи електронних джерел тощо.
- Завдання календарно-тематичного планування:
визначення місця кожної теми в річному
курсі й місце кожного уроку в темі;
визначення взаємозв’язку між окремими
уроками, темами річного курсу;
організація раціональної роботи й
озброєння учнів системою знань, умінь, навичок із предмета.
-
Структура календарно-тематичного планування
Календарно-тематичний
план учителя передбачає такі розділи:
титульний лист (додаток);
програмне й навчально-методичне
забезпечення навчального плану;
власне тематичне планування навчального
предмета.
-
Вимоги щодо оформлення календарно- тематичного планування
- Титульний лист повинен містити такі
відомості:
найменування освітнього закладу;
назва документа (календарно-тематичне
планування);
назва предмета (має відповідати назві
предмета в робочому плані навчального закладу);
навчальний рік;
клас;
річна кількість годин;
кількість годин на тиждень;
планова кількість контрольних,
практичних, лабораторних робіт;
прізвище, ім’я та по батькові вчителя.
-На
титульній сторінці мають бути записи:
«Розглянуто на засіданні засіданні
предметних методичних об’єднань вчителів. Протокол № _____ від ___ 20____________р.»;
«Погоджено: заступник директора із
навчально-виховної роботи»;
«Затверджено: директор навчального
закладу, від__________ 20__ р.».
- Природне й навчально-методичне забезпечення
навчального плану передбачає такі відомості:
кількість годин на тиждень згідно з
програмою;
реквізити програми;
навчально-методичні комплекси (НМК).
- Календарно-тематичне планування оформляють у
друкованій формі, обов’язково зазначають номер і дату проведення уроку, зміст
(тему) уроку, примітку.
- Графа «Зміст (тема) уроку» включає:
загальні назви теми;
кількість годин, відведених на вивчення
даної теми;
теми кожного уроку;
контроль по завершенню вивчення даної
теми;
назву практичних, лабораторних,
теоретичних робіт.
- У
графі «Примітка» можуть міститися помітки, зроблені вчителем у процесі роботи з
тематичним плануванням (використання додаткової літератури, зміст
індивідуальних завдань для учнів, які відстають у навчанні, нетрадиційні форми
роботи на уроках, індиві-дуальна діяльність, яка планується, необхідне
обладнання, тип про¬відної діяльності учнів на уроці, види уроків).
- Зміст плану навчального курсу має відповідати
змісту програми, за якою організовано навчання.
- Усі зміни необхідно вказати в календарному плані
й обгрунтувати .
Зразок
оформлення титульної сторінки
Розглянуто і обговорено
на засіданні шкільного методичного об’єднання
учителів __________________________
Протокол № _____ від
____________
Погоджено Затверджую
Заступник директора Директор
Календарно
- тематичне планування уроків
української
мови
на
2016-2017 навчальний рік (___ семестр)
клас_____
Учитель _________________________________________________________________
Годин на рік____
Годин на тиждень______
Календарно-тематичне планування складено
відповідно до програми_______________________
___________________________________________________________________________________
Підручник: __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Комментариев нет:
Отправить комментарий